|
Криза літературної освіти набула масштабів гуманітарної катастрофи, а ми займаємося псевдореформами
|
В останніх двох числах «Літературної України» (№ 49, 50)
опублікована стаття «Літературна освіта: занепад і шляхи відродження».
Її поява була спричинена потребою відповісти на статтю Ганни Токмань,
яка полемізувала з деякими раніше оприлюдненими концептами. Своє
бачення шляхів реформування літературної освіти викладає доктор
філологічних наук Григорій Клочек.
|
Треба оновлювати зміст і модернізувати методику навчання, але не змінювати об’єкт вивчення
|
Автор цієї статті Ганна Токмань майже 20 років працювала вчителем
української мови і літератури в зросійщеному Бердянську, керувала
міськрайонним методоб’єднанням україністів, понад 20 років в
університетах готує вчителів української мови і літератури та зарубіжної
літератури, тому «пропускає» можливу інтеграцію гуманітарних предметів
через свій педагогічний і науковий досвід, відтак ділиться своїми
роздумами й висновками.
|
Саме літературна освіта здатна урівноважувати ті негативні наслідки, які несе у собі кліпова свідомість
|
Якщо у наш прагматичний час ще досі не прозвучало прямо
поставлене питання: «А з якою метою художня література взагалі
вивчається у школі?», то це лише завдяки колишньому авторитету цього
навчального предмета. Про роль літератури у сучасній школі розмірковує
доктор філологічних наук, професор Григорій Клочек.
|
Українська освітня система потребує найсерйознішого міжпредметного інтегрування
|
